Захист плодових насаджень після цвітіння

Захисту саду в період після цвітіння необхідно приділити особливу увагу, оскільки від цього залежить майбутній урожай. Серед основних шкідників і хвороб, які можуть завдати значних збитків садівникам, найпоширенішими є: оленка волохата, плодожерки, пильщики, попелиці, кліщі, вишнева муха, сливова товстоніжка, парша, борошниста роса, плямистості листя, плодова гниль та ін.

У плодових насадженнях також розвиваються та завдають шкоди листям, квіткам і зав’язі на плодовим деревам садові довгоносики: сірий бруньковий та  яблуневий квіткоїд.

Се­ред пло­до­же­рок найбільш по­ши­рені яб­лу­не­ва, грушева, та сли­во­ва. Гусениці яблуневої плодожерки зараз заляльковуються, літ метеликів відбуватиметься за суми ефективних температур (вище 10оС) 90-110оС, масовий літ за 150-170оС. Відкладання яєць фітофагом спостерігатиметься за відсутності опадів і вітру та температури повітря понад 16оС у вечірні години. Настання такої суми температур у 2018 році очікується  10-15 травня.

В сонячну тиху погоду за температури не нижче 16оС активізуються плодові пильщики, які відкладатимуть яйця, згодом личинки пошкоджуватимуть зав’язь, виїдаючи насіннєву камеру. Се­ред пиль­щиків найпо­ши­ре­ніші   яб­лу­не­вий пло­до­вий (шко­д­ить яб­лу­ні), гру­ше­вий пло­до­вий (по­ш­ко­д­жує гру­шу) і чор­ний сли­во­вий (псує пло­ди сли­ви, аличі, рідше — аб­ри­ко­са й  че­решні).

Вишнева муха літатиме і відкладатиме яйця під час утворення зав’язі у вишні й черешні. Личинки виш­не­вої му­хи по­шко­д­жу­ють пло­ди че­решні та вишні, які втра­­­ча­ють то­вар­ну і сма­ко­ву якість.

           Повсюди молоді листки та пагони будуть заселяти та пошкоджувати сисні шкідники (кліщі, попелиці, медяниці, щитівки і несправжньощитівки). Се­ред по­пе­лиць найпо­ши­ренішими є зе­ле­на та сіра яб­лу­не­ва, виш­не­ва, сли­во­ва об­пи­ле­на, сму­га­с­та пер­си­ко­ва та ін. Ли­чин­ки, жив­ля­чись со­ком рос­ли­ни, ви­с­мок­ту­ють йо­го з мо­ло­дих ли­с­точків та па­гонів. За­се­лені по­пе­ли­цею ли­ст­ки де­фор­му­ють­ся, скру­чу­ють­ся, приріст па­гонів пригнічується, а їхні верхівки нерідко засихають.

Се­ред кліщів по­ши­рені па­ву­тин­ний, чер­во­ний, бу­рий, гло­до­вий, гру­­­ше­вий га­ло­вий. Ви­с­мок­ту­ю­чи со­ки з ли­с­тя, кліщі зу­мов­лю­ють погіршен­ня вод­но­го ба­лан­су, змен­шен­ня син­те­зу хло­рофілу, по­ру­шен­ня про­цесів фо­то­син­те­зу. За­се­ле­не шкідниками ли­с­тя набуває тем­но-сіро­го ко­ль­о­ру, потім жовтіє та з ча­сом опа­дає. Про­дук­тивність де­рев змен­шується, якість плодів погіршується.

Скрізь в зерняткових садах розвиватиметься борошниста роса, найсприятливіші умови для зараження якою створюватимуться за tо 18-25оС і в разі значного насичення повітря вологою. Розвитку моніліального опіку сприятимуть прохолодна (tо 12-16оС) дощова погода, тумани в період цвітіння. Масовому прояву кокомікозу, клястероспоріозу, кучерявості листків персика, полістигмозу сливи сприятиме прохолодна погода з приморозками та значними опадами, у зерняткових насадженнях за температури 18-20оС розвиватиметься парша.

У період масового льоту вишневої мухи (початок цвітіння білої акації) сорти вишні й черешні середнього і пізнього строків достигання проти мухи, кокомікозу, моніліального опіку обприскують дозволеними препаратами на основі однієї із діючих речовин: фозалон, 350 г/л; фенітротіон, 500 г/л; піриміфос-метил, 500 г/л з додаванням тіофанат-метил, 700 г/кг чи алюмінію фосфіт, 570 г/л + фосфориста кислота, 80 г/л.

Поширити через...
Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on LinkedInEmail this to someonePrint this page

Інші статті

Leave a Comment