Про вплив хімічних засобів, що використовуються для боротьби з мишоподібними гризунами, на біологічну фауну рослинництва і тваринництва та про вимоги до застосування агрохімікатів

Для регулювання чисельності мишоподібних гризунів зареєстровано 30 препаратів. Серед них антимиша , бродісан, бродіфакум , стрілець , шторм та ін.

Рекомендуємо утриматись від застосування препаратів на основі фосфіду цинку (роденфос , фосфід ,стрілець, щурин,ін.) через його негативні екологічні наслідки . Від застосування вищезгаданих препаратів спостерігається знищення корисної фауни, в тому числі птахів,  які занесені в Червону книгу. Фосфід цинку – це смертоносна отрута, яку  Держмитслужба   заборонила ввозити в нашу країну ще в 2012 році, але залишки її продаються й досі на всіх стихійних ринках.  Фосфід  цинку становить загрозу і для людей – вражає   дихальні  шляхи, печінку і нервову систему.

Але коли все ж таки ви вирішили скористатися хімічними препаратами, то потрібно вносити 1,5 кг на гектар, або 5 грамів на нору з наступним затоптуванням входу. Це робиться для того, щоб принаду не поїдали хижі птахи та звірі , домашні тварини. Заборонено застосовувати хімічні препарати на віддалі 500 метрів від тваринницьких та птахівничих ферм,  у місцях концентрації диких птахів і тварин.

Ефективним та найбільш безпечним для навколишнього середовища є біологічний препарат бактоцид вологий зерновий. Це сипуча маса вологого зерна пшениці , на поверхні та всередині якого містяться бактерії „мишачого тифу”.  На польових культурах, як правило, використовують його 2 кілограми на гектар.  Цей препарат  не шкідливий для людей, свійських тварин, птиці, безпечний для довкілля і порівняно  дуже дешевий.

Поширити через...
Share on Facebook
Facebook
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share on LinkedIn
Linkedin
Email this to someone
email
Print this page
Print

Інші статті

Leave a Comment