МИШІ НА ПОРОЗІ

Наступила осіння пора – час завершення аграрного року. Врожай озимих зернових зібрано, засіяно поля пожнивною соєю та уже маємо сходи озимого ріпаку, настав час підготовки до наступного сезону. Проте саме в цей період наполегливо нагадують про себе одні із найдавніших наших сусідів – гризуни. Склалися оптимальні умови для розвитку та розмноження мишоподібних гризунів на посівах пожнивної сої, сходах озимого ріпаку, кукурудзи та соняшника. Визначити видовий склад мишоподібних гризунів у посівах можна за характером пошкодження рослинності. Якщо у полі зустрічаються ділянки «стриженої» рослинності, діаметр нір не перевищує 5 см, у нору затягнуті зелені стебла, є екскременти розміром з рисове зерно, то в угрупуванні гризунів переважають полівки.

Характерною біологічною особливістю цих шкідників є живлення їх як зеленими частками рослин так і насінням. Польові миші здатні розмножуватися цілий рік. Влітку польова миша веде нічний спосіб життя, а в зимовий час переходить на добовий.

В цьому році мишоподібні гризуни в нашій зоні завдавали відчутної шкоди посівам озимих культур, а зараз перейшли на посіви просапних культур та сходи озимого ріпаку та пожнивної сої. Чисельність шкідника на окремих площах перевищує економічний поріг шкідливості та потребує здійснення захисних заходів. Спеціалістами управління фітосанітарної безпеки постійно проводиться моніторинг за розвитком та розповсюдженням шкідника та надаються рекомендації щодо захисних заходів. Так, головним спеціалістом Управління Галиною Щур в присутності агронома ТОВ «Сіна» Андрія Смирнова і агронома-насінника Олександра Фурси проведено фітосанітарний моніторинг розвитку і розповсюдженості мишоподібних гризунів на посівах сої та озимого ріпаку в Чаплинському районі. З метою зменшення чисельності шкідника господарства масово розпочали проводити розкладання принад на заселених площах гризунами.

В ТОВ «Сіна» на площі 123 га пожнивної сої проведено затравку колоній Бродівітом з нормою 3,5 кг на 1 га зерновими принадами. Зернова принада на 70 % складається з зерна пшениці на 30 % соняшника дробленого і все добре змащено запашною соняшниковою олією. Принади, виготовлені на основі Бродівіту, високоефективні для боротьби з сірими і чорними пацюками, хатніми мишами, полівками, піщанками та іншими шкідливими гризунами на різних об’єктах і підприємствах різного призначення. Бактокумарін має специфічні біологічні властивості. Кумаринові властивості препарату та принад на його основі обумовлює діюча речовина бродіфакум – антикоагулянт другого покоління, для якого характерна виражена кумулятивна дія. Препарат активний проти гризунів, резистентних до інших засобів. Вплив бродіфакуму на організм гризунів типовий для антикоагулянтів (діє на синтез протромбіну) і проявляється в порушенні механізму згортання крові та викликає підвищену схильність до кровотеч, що призводить до загибелі гризунів. Уповільнений розвиток симптомів отруєння запобігає виникненню у гризунів побоювання до споживання принади, захисні реакції не формуються. Гризуни можуть одержати летальну дозу вже під час однієї годівлі, масова загибель гризунів настає через 3-7 днів після поїдання приманки. Препарат Бродівіт належить до помірно небезпечних сполук відноситься до 3 класу небезпеки. Має слабко виражені шкірно-резорбтивні властивості – не подразнює слизові оболонки очей та шкіряні покрови, не виявляє сенсибілізуючих властивостей, інгаляційної небезпеки не представляє. Принади, виготовлені на основі препарату з кінцевим вмістом бродіфакуму 0,005 %, за токсичністю відноситься до мало небезпечних засобів (4 клас небезпеки).

ПРИГОТУВАННЯ ОТРУЙНИХ ПРИНАД. Забороняється використовувати препарат у концентрованій формі! Принади виготовляють згідно Інструкції виробника, а саме «Інструкція щодо застосування дезінфекційного засобу “Бродівіт 0,25% розчин ” для приготування отруйних принад та використання їх з метою проведення дератизаційних заходів». Принади на основі препарату Бродівіт готують з використанням різного кормового наповнювача (очищене зерно, крупи, гранульований комбікорм, каші, овочі, м’ясний або рибний фарші та інші привабливі для гризунів доброякісні продукти) та атрактивних (приваблюючих) речовин (рослинна олія, цукор пісок тощо). Для приготування принад атрактанти зміщують з концентратом, потім отриману суміш вносять у кормову основу і ретельно перемішують до рівномірного розподілу препарату по всій масі. Склад кормового наповнювача та інших інгредієнтів підбирають у залежності від виду гризунів, їх харчових уподобань та специфіки кормової бази на конкретному об’єкті. У принадах для мишей краще використовувати сухе подрібнене зерно або крупи. Забороняється використовувати у принадах не подрібнене насіння соняшнику та інші продукти, привабливі для людей. Розрахунки для приготування принад: Для приготування одного кілограма отруйної принади необхідно змішати 20 мл препарату та 980 г кормової основи. Для збільшення принадності та підвищення ефективності дератизаційних заходів до складу кормової основи рекомендується вводити атрактанти: рослинну олію ( до 3 % від маси готової принади), цукровий сироп ( до 10 % від маси готової принади), при цьому кількість основи зменшується на відповідну кількість використаного атрактанту. Зернові приманки у великих об’ємах доцільно виробляти за допомогою механічного змішувача. Загружають у змішувач 98кг свіжого сухого зерна (або суміше зерен) та повільно додають 2л бродівіту, після чого ретельно перемішують суміш на протязі 30 хвилин. Використовувати принаду можна через 24 години, після того, як вона достатньо просохне.

Державним фітосанітарним інспектором Галиною Щур було проведено визначення ефективності застосування принад. Так, середня чисельність жилих колоній гризунів на гектар до обробки становила 5,7 колоній, а після обробки 1,7 колоній. Біологічна ефективність препарату становить 70%. В ПП «Красная Поляна Агро-2007» посіви озимого ріпаку на площі 58 га оброблено принадою Бродівіт з нормою 2,7 кг/га, біологічна ефективність 67%.

Слід пам’ятати, що застосування біологічних та хімічних принад у боротьбі з мишоподібними гризунами дієві тільки при температурі повітря не вище 20-25оС. Бактерії тифу гинуть при таких температурах, а застосування родентицидів не є ефективним у зв’язку з тим, що у шкідника є достатня кормова база.

Площі оброблені отруєними принадами позначаються попереджувальними знаками та табличками. Приготування і розклад принад повинні відбуватися з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог щодо роботи з даним препаратом.

 

Поширити через...
Share on Facebook
Facebook
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share on LinkedIn
Linkedin
Email this to someone
email
Print this page
Print

Інші статті

Leave a Comment