До Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав та 30-річчя з дня виводу радянських військ з Афганістану

З кожним роком все далі і далі історія віддаляє нас від вогняних років афганської війни. Але час не підвладний викреслити з нашої пам’яті героїчні подвиги, приклади мужності і вірності військовому обов’язку, які продемонстрували тисячі відданих синів і дочок України, долею одягнених у солдатські шинелі.

Двадцять чотири роки тому сотні сімей, родин, де підростали майбутні солдати, з полегшенням зітхнули. 15 лютого 1989 року останній солдат перетнув афгансько-узбецький кордон біля містечка Термез. Відтоді ця дата увійшла в новітню історію як День пам’яті воїнів-інтернаціоналістів, День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

Тільки з України в Афганістані воювало 120 тисяч солдатів і офіцерів. З них 3360 не повернуться додому ніколи. А тих, хто і зостався живим, моральне каліцтво супроводжуватиме все життя. Та вони не нарікають на долю, не вважають себе героями, хоч рани Афганістану не залікуєш нічим і ніколи..

Надзвичайно жорсткі та виснажливі умови підготовки, перемінливий клімат, щоденні думки про смерть і переживання за своє життя робили перебування у «гарячій точці» просто неможливим. Таке зрозуміють тільки ті, хто воював і вижив у ті жахливі роки.

Та найстрашніше те, що ці хлопці не знали, що буде з ними в майбутньому, чи знайдуть вони собі місце у новому житті, житті без війни і смерті. Та всі розуміли одне – це занадто дорога ціна, ніщо не варте того, щоб платити саме такою ціною – ціною того, що відбувалося з ними тоді і що могло бути потім.

Про своє перебування на війні «афганці» не дуже поспішають розповідати. Вони скромно зауважують, мовляв, що тут говорити, війна і є війна – стріляють, убивають. Але навіть із скупих фраз-спогадів стає зрозуміло –кожен з них щохвилинно ризикував своїм життям.

 

Шановні  воїни – інтернаціоналісти!

 

Плин часу не затьмарив спогадів про цю війну пам’ять продовжує нагадувати про ті жахливі часи. Сьогодні ваш безцінний бойовий досвід потрібний для підготовки наступних поколінь миротворців, адже наша держава і надалі продовжує виконувати свою благородну місію і вносить значний вклад у забезпечення миру та добросусідських відносин між країнами світу.

Ваша активна життєва позиція, вірність військовій присязі заслуговують на глибоку повагу. Ми вдячні вам за мужність і патріотизм, за стійкість та витримку. Ваші діти можуть по праву пишатися своїми батьками.

Сьогодні ми схиляємо голови перед вічною пам’яттю солдат, які не повернулися живими на рідну землю з іракської пустелі, мінних полів Лівану та Анголи, джунглів Ліберії та Сьєрра-Леоне, загинули в етнічних сутичках на Балканах.

Шановні воїни–інтернаціоналісти, міцного здоров’я і мирного неба, добра і злагоди вашим родинам , достатку і довголіття, аби жахіття війн більше ніколи не поверталися у наше мирне життя.

Поширити через...
Share on Facebook
Facebook
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share on LinkedIn
Linkedin
Email this to someone
email
Print this page
Print

Інші статті

Leave a Comment