Аграрні розписки України, як виконавчий документ

Аграрна розписка — це товаророзпорядчий документ, що видається боржником на виконання договору. З моменту своєї видачі діє незалежно від договору, на виконання якого видана. Оспорювання чи визнання недійсним договору не зупиняє дію аграрної розписки, а отже, і не звільняє від обов’язку її виконання.

На відміну від форвардних контрактів суттєво зменшує ризик зниження ціни на продукцію, оскільки зобов’язання товаровиробника — боржника за аграрною розпискою фіксується в кількості товару, а не в грошовому вираженні. Товарні аграрні розписки фактично дозволяють бартерні розрахунки між сільгоспвиробниками та постачальниками продукції, необхідної для агротехнології. Останні в разі видачі фінансової аграрної розписки мають змогу компенсувати позику майбутнім урожаєм, а сільгоспвиробник отримує фінансування, яке повертає після збору врожаю або отримує матеріально-технічні ресурси з обов’язком здійснити розрахунок після збору врожаю.

Аграрні розписки можуть використовуватися виключно в операціях із сільськогосподарською продукцією (перелік якої визначено у групах 01–14 розділів I та II Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності згідно із Законом України «Про Митний тариф України»). Їх мають право видавати власники земельних ділянок сільськогосподарського призначення або ті, хто на законних підставах отримали право користування такою ділянкою для агровиробництва.

Перехід права власності або права користування земельною ділянкою не припиняє дію зазначеного в аграрній розписці застави майбутнього врожаю й не припиняє права боржника та кредитора з аграрної розписці на користування земельною ділянкою до збору відповідного врожаю, але не довше ніж до закінчення відповідного поточного маркетингового року (проте визначення маркетингового року законодавець не дає, і це може потягнути за собою спори між сторонами).

Закон вимагає наявність обов’язкових реквізитів аграрної розписки. Якщо документ їх не містить, то він не є аграрною розпискою.

За законом аграрна розписка встановлює забезпечення виконання зобов’язань боржника за аграрною розпискою заставою його майбутнього врожаю. Предмет такої застави —  майбутній урожай. Розмір застави має бути не меншим за розмір зобов’язання за аграрною розпискою. Тобто він може в рази перевищувати розмір зобов’язання боржника. На день видачі аграрної розписки майбутній урожай не може перебувати в інших заставах. На день збору врожаю предметом застави стає відповідна кількість агропродукції. Довести її походження має боржник за аграрною розпискою. Тобто права кредитора на зібрану продукцію є безумовними.

Опис предмета застави, зокрема інформація щодо кадастрового номера, місця розташування, правовстановлювальних документів на земельні ділянки, на яких вирощується заставлений майбутній урожай сільськогосподарської продукції, є обов’язковим реквізитом аграрної розписки. Утім, слід детально зазначати якість предмета застави та порядок її визначення, включаючи експертну установу для уникнення спорів у майбутньому.

Аграрні розписки діють до повного їх виконання. За згодою кредитора дата виконання зобов’язань за аграрною розпискою може бути перенесена на наступний маркетинговий рік. Законодавчо закріплено положення, що визначає обов’язок кредитора, котрий отримав виконання зобов’язання за аграрною розпискою, протягом трьох днів із моменту виконання зробити на аграрній розписці напис «Виконано» (скріплюється його підписом і печаткою) та повернути аграрну розписку боржнику. В іншому разі доведеться сплатити передбачений законом штраф. Після повернення оригіналу аграрної розписки з позначкою про її виконання боржнику той має звернутися до нотаріуса для внесення запису про виконання аграрної розписки до відповідних реєстрів.

30 вересня набув чинності наказ Міністерства юстиції України від 29.09.2015 №1839/5, згідно з яким затверджено зміни до Інструкції з організації примусових виконавчих дій щодо аграрних розписок. Зокрема, додано окремий розділ «ІХ. Виконання виконавчих написів, здійснених на аграрних розписках». Простіше кажучи, кредитор може звернутися до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, якщо боржник не виконає зобов’язань у зазначений в аграрній розписці термін. Наявність аграрної розписки без позначки про її виконання (напису «Виконано») є достатнім підтвердженням безспірності вимог кредитора — підстава для негайного здійснення нотаріусом виконавчого напису. Далі державний виконавець протягом семи днів забезпечує передачу кредитору за аграрною розпискою предмета застави аграрної розписки. До того ж постанова про арешт майна, яке є предметом застави аграрної розписки й оголошення заборони на його відчуження, виноситься державним виконавцем одразу ж, коли відкривається виконавче провадження. Як бачимо, законом та інструкцією встановлено черговість задоволення вимог кредитора, а також переважне право на задоволення його вимог шляхом предмета застави кредитора за аграрною розпискою, яка була видана раніше тим самим боржником щодо тієї самої продукції.

У разі відсутності в натурі предмета застави, що має бути переданий кредитору за аграрною розпискою, він має право на задоволення своїх вимог іншим майном боржника. Проте невідомо, у якому порядку має здійснюватися стягнення: у спеціальному позасудовому, як передбачено для стягнення предмета застави у боржника, або в загальному судовому. Інструкція на відміну від статті 13 закону не містить відповідних положень. Тому є значні ризики застосування загального судового порядку.

Згідно зі статтею 7 в разі загибелі врожаю, який був визначений як застава, боржник за згодою з кредитором може замінити предмет застави аналогічним чи рівноцінним майном. Якщо ж сторони не зможуть дійти згоди, то автоматично заставою стає майбутній урожай, вирощений на ділянці, де загинули посіви. Коли ж зібраного врожаю недостатньо для повного погашення зобов’язань, предметом застави за такою розпискою стає майбутній урожай будь-якої сільськогосподарської продукції, яка вирощується або буде вирощуватися боржником на земельній ділянці, що зазначена в аграрній розписці. І хоча норма захищає права кредитора, все ж вона має прогалини, й у боржника буде можливість уникнути виконання.

Законодавчо передбачено можливість задоволення вимог кредитора за аграрною розпискою майном третьої особи — якщо боржник неправомірно продав предмет застави. До того ж третя особа — покупець — матиме до боржника права регресної вимоги.

 

 

 

Поширити через...
Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on LinkedInEmail this to someonePrint this page

Інші статті

Leave a Comment