22 червня 2018 року – День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні

Указом Президента України від 17-го листопада 2000-го року № 1245/2000 з метою всенародного вшанування пам’яті синів і дочок українського народу, полеглих   під час Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 років, їх подвигу та жертовності, Україна встановила День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні.

Щороку 22 червня український народ вшановує світлу пам’ять мільйонів земляків, життя яких обірвала Друга світова війна.

22-е червня 1941-го року, 4:00 ранку, мить …, і шквал крові, болю і смерті. Він тривав кілька довгих років, одних із самих довгих років в житті тих, кому вдалося пережити весь цей жах на нашій землі. А багатьом не вдалося. Не судилось пережити цю мить, адже це тільки мить у тисячолітній історії всього нашого людства. Горем і болем ця мить увірвалась в кожну українську домівку, кривавою лінією пройшла через кожне серце, кожну долю.

Ще довго пам’яттю болітиме війна. Кожен раз в цей, 22 червня, ми згадуємо. Згадуємо про тих, хто так і не повернувся з цієї війни. Про тих, хто кров’ю і потом відстоював нашу перемогу. Про тих, хто першим прийняв на себе цей страшний удар і про тих, чиї життя були покалічені і зруйновані іншими людьми. Людьми, схожими на нас. З тими ж бажаннями, з тією ж жагою до життя. Людьми з сім’ями, у багатьох з яких теж були діти, і може, навіть, онуки. І, напевно, вони теж хотіли жити в мирі та злагоді…

Друга світова війна – найкривавіший глобальний конфлікт, у ході якого загинуло, за різними оцінками, від 50 до 85 мільйонів людей.

Для України Друга світова війна – національна трагедія, під час якої українська земля понесла надзвичайні втрати.Загалом – це 8-10 млн. осіб. Матеріальні збитки становили 285 млрд. тогочасних рублів. Внаслідок бойових дій постраждало понад 700 міст та містечок, 28 тис. сіл. За кілька місяців бойових дій територія України була повністю завойована. Мільйони людей опинилися в окупації. У зруйнованих війною селах, містах і містечках залишалися матері, дружини з малими дітьми, переважна більшість яких незабаром ставали вдовами, а діти – сиротами. На них чекали тяжкі випробування повоєнних років.

Таким є Український вимір Перемоги.

Історію найкривавішої в історії людства війни зафіксовано у наукових працях, архівних і музейних документах, фотографіях, плакатах воєнного і повоєнного часів, у спогадах учасників, а також відтворено у художніх, літературних творах, кінострічках. На честь героїв споруджено пам’ятники та обеліски.

Сьогодні вже мало залишилося в живих тих, хто зі зброєю в руках захищав країну. З кожним роком їх невблаганно стає все менше і менше.

Пам’ ятаймо їх і шануймо !

А загиблим героям вічна слава і пам’ ять!

Поширити через...
Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on LinkedInEmail this to someonePrint this page

Інші статті

Leave a Comment